Я п'ю ковток отрути
І знову уві сні я бачу твої очі... Я ніяк не можу тебе забути. Мені кохання шепоче уві сні, Бача твої очі, я п'ю ковток отрути. Так, я брешу, що я тебе забула, Я брешу сама собі, що я тебе не люблю... Я в омуті спогадів потонула, Я сама себе згублю... Мене більше не рятують, Я більше не важлива тобі... Хай мої почуття тебе здивують, Щоб ти припав до моїх уст, Я ж знаю, що мене ти ще кохаєш, Тому турбуєшь мій сон... Я знаю, що ти мене чекаєшь, Наші серця б'ються в унісон. Але пора відпустити, І в тебе, і в мене є пара, Ми можемо тілько одне одного мучити... Це за нашу помилку нам божа кара...
2023-02-02 13:22:16
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вав😍 Це ніжно,чарівно. Я немов це відчула. Автору оплески й квіти💐👏🌹
Відповісти
2023-02-02 13:26:50
1
Сніжана Ворон
@Сандра Мей ого, велике дякую😍😍😍😍 завдяки вашим коментарям, мені хочеться, ще більше опублікувати, дякую вам🌹
Відповісти
2023-02-02 13:28:29
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2515
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1844