Я п'ю ковток отрути
Сніжана Ворон
І знову уві сні я бачу твої очі... Я ніяк не можу тебе забути. Мені кохання шепоче уві сні, Бача твої очі, я п'ю ковток отрути. Так, я брешу, що я тебе забула, Я брешу сама собі, що я тебе не люблю... Я в омуті спогадів потонула, Я сама себе згублю... Мене більше не рятують, Я більше не важлива тобі... Хай мої почуття тебе здивують, Щоб ти припав до моїх уст, Я ж знаю, що мене ти ще кохаєш, Тому турбуєшь мій сон... Я знаю, що ти мене чекаєшь, Наші серця б'ються в унісон. Але пора відпустити, І в тебе, і в мене є пара, Ми можемо тілько одне одного мучити... Це за нашу помилку нам божа кара...
2023-02-02 13:22:16
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вав😍 Це ніжно,чарівно. Я немов це відчула. Автору оплески й квіти💐👏🌹
Відповісти
2023-02-02 13:26:50
1
Сніжана Ворон
@Сандра Мей ого, велике дякую😍😍😍😍 завдяки вашим коментарям, мені хочеться, ще більше опублікувати, дякую вам🌹
Відповісти
2023-02-02 13:28:29
1
Інші вірші поета
Забувай її Що станеться з твоєю долею? Мої почуття Зламаний король
Інші поети
csillagnapsi
@Lucylillaa
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2482