Зламаний король
Сніжана Ворон
Скільки голів тут поклав, Щоб до цілі своєї дійти? Багатьох ти врятував, Поки забував, хто ти? Тепер ти - король, Всіх ворогів ти подолав. Та ти вже зіграв свою роль, Бо почуття свої замикав! Скільки крові ти пролив? Скажи, воно коштувало цього?! Багатьох ти вбив! А в серці вже нема нічого. Ти носиш маску, А що ти хаваєш під нею? Чи можно там знайти ласку? Що стало з твоєю душею? Свою маску не знімаєш, Бо страшно - під нею фіаско! А що потім ти згадаєш? Свою ненависть? Свою жорстокість? Ти вже зубув, хто ти! Чого коштує чиєсь життя?! Когось одного ти залишив помирати. Зубувши про чиїсь почуття. Тепер ти на колінах. Скоро ти залишишся без голови! Десь тобі зіграють на воалінах. Тепер ти лишився без слави. А які твої останні слова, Наш зламаний король? По щокам короля тече сльоза. Покинув його покровитель. "Я хочу померти вільним, Зідравши з лиця свою маску!" Всім він здавався міцним, Та перед смертю слабкість зміг показав...
2023-03-22 11:31:57
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніжана Ворон
дякую, приємно дуже🤗❤️
Відповісти
2023-03-22 12:18:37
1
Марі КА
Цікаво.
Відповісти
2023-03-22 15:33:57
1
Сніжана Ворон
@Марі КА дякую🤗
Відповісти
2023-03-22 16:07:58
1
Інші вірші поета
Кому я пишу ці теплі рими? Пісня моєї душі Я живу спогадами Свій біль
Інші поети
Pavlo
@poeta
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
yekho_
@yekho_
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1615
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1842