Зламаний король

Сніжана Ворон

Скільки голів тут поклав, Щоб до цілі своєї дійти? Багатьох ти врятував, Поки забував, хто ти? Тепер ти - король, Всіх ворогів ти подолав. Та ти вже зіграв свою роль, Бо почуття свої замикав! Скільки крові ти пролив? Скажи, воно коштувало цього?! Багатьох ти вбив! А в серці вже нема нічого. Ти носиш маску, А що ти хаваєш під нею? Чи можно там знайти ласку? Що стало з твоєю душею? Свою маску не знімаєш, Бо страшно - під нею фіаско! А що потім ти згадаєш? Свою ненависть? Свою жорстокість? Ти вже зубув, хто ти! Чого коштує чиєсь життя?! Когось одного ти залишив помирати. Зубувши про чиїсь почуття. Тепер ти на колінах. Скоро ти залишишся без голови! Десь тобі зіграють на воалінах. Тепер ти лишився без слави. А які твої останні слова, Наш зламаний король? По щокам короля тече сльоза. Покинув його покровитель. "Я хочу померти вільним, Зідравши з лиця свою маску!" Всім він здавався міцним, Та перед смертю слабкість зміг показав...

2023-03-22 11:31:57

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сніжана Ворон

дякую, приємно дуже🤗❤️

Відповісти

2023-03-22 12:18:37

1

Марі КА

Цікаво.

Відповісти

2023-03-22 15:33:57

1

Сніжана Ворон

@Марі КА дякую🤗

Відповісти

2023-03-22 16:07:58

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1792

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5504