Зламаний король

Сніжана Ворон

Скільки голів тут поклав, Щоб до цілі своєї дійти? Багатьох ти врятував, Поки забував, хто ти? Тепер ти - король, Всіх ворогів ти подолав. Та ти вже зіграв свою роль, Бо почуття свої замикав! Скільки крові ти пролив? Скажи, воно коштувало цього?! Багатьох ти вбив! А в серці вже нема нічого. Ти носиш маску, А що ти хаваєш під нею? Чи можно там знайти ласку? Що стало з твоєю душею? Свою маску не знімаєш, Бо страшно - під нею фіаско! А що потім ти згадаєш? Свою ненависть? Свою жорстокість? Ти вже зубув, хто ти! Чого коштує чиєсь життя?! Когось одного ти залишив помирати. Зубувши про чиїсь почуття. Тепер ти на колінах. Скоро ти залишишся без голови! Десь тобі зіграють на воалінах. Тепер ти лишився без слави. А які твої останні слова, Наш зламаний король? По щокам короля тече сльоза. Покинув його покровитель. "Я хочу померти вільним, Зідравши з лиця свою маску!" Всім він здавався міцним, Та перед смертю слабкість зміг показав...

2023-03-22 11:31:57

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сніжана Ворон

дякую, приємно дуже🤗❤️

Відповісти

2023-03-22 12:18:37

1

Марі КА

Цікаво.

Відповісти

2023-03-22 15:33:57

1

Сніжана Ворон

@Марі КА дякую🤗

Відповісти

2023-03-22 16:07:58

1

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

60

3

8600

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1032