Фінальная партыя

Łahodnaja

Ня ведай роспачы й самоты Ў маёй расчуленай душы Сагрэе рукі мяккі дотык Далонямі тваёй шчакі. Імкнуся вуснамі да шыі, Зь якой прыемны арамат Знаёмы, як зь дзяцінства былі Найлюбыя пахі гарбат. Лагодны позірк роўна ў вочы, Разбэшчаная ў кванты сьмерць; І цемра, што я бачу ўночы — Мэйтнэр у келіху бы ферзь. Нібыта крок апошняй пешкай, Што ператворыць пошлы рух Лінейным матам каралевай Над каралём вячэрніх дум. Крананьні сьмелыя да сьцёгнаў, Да таліі, і да грудзі Схапіўшы мой апошні подых Зрываеш кветачак лісткі. Як песьнь вясновая, у ноты Складзецца гук гарачых цел; Віном чырвоным разальецца Як полымя, як натр ў вадзе. І больш ня мёрзнуць мае рукі, Твае, напэўна, так даўно. Ня ведай роспачы й самоты, Давай трымаць адно 'днаго.

2023-07-30 22:08:00

4

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Łahodnaja

@Dmitri Lokashincofe 😱😱😱😱 та ты шооооо Блін а як я так жыла ўсё жыцьцё што нават на думку не зайшло, што Беларусі не існуе... Спрадвечна буду дзякаваць вялікай рускай гутарцы за тое што не зьнішчыла маю спадчыну!!!!!!! Матка боская, як выкшталцона вы мовіце я не магу Блінннн гэта што аказваецца расейская мова зьявілася раней за беларускую... Вось халера, ну я гадаўё неадукаванае Зусім забылася што Беларусь нашчадніца расейскай імперыі а не Вялікага княства літоўскага 😞😞😞

Відповісти

2023-10-20 18:44:10

2

Łahodnaja

@Dmitri Lokashincofe @SHAULA паглядзі якая я неадукаваная аказваецца😞

Відповісти

2023-10-20 18:44:46

2

Dmitri Lokashincofe

@Łahodnaja спокойно мисс, а знаю что ето беларуской язик-так шучусь просто с вами

Відповісти

2023-10-22 19:37:39

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1243

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8403