Сінгулярнасьць
Як сінгулярнасьці сусьвету Дасягнуць можна ледзь адным Крануцца вуснамі да скроні Ўдыхнуць нецыгарэтны дым Сузор'ямі, як подых поўны, Пашылася ўраз палатно Якім укрыцца можна будзе, Ператварыўшы цень ў сьвятло Чарнілы ўбіліся ў паперу, Нібы ўспамін тайнам сваім — Як мы з табой на вадаспадзе Цяшыліся адно адным. Каханыя, як космас вочы, На сонцы перальюцца ў мёд. І цеплынёй позірк лагодны Растопіць сэрца горкі лёд. Збавеньне ад кайданаў болю Нібы канец сусьветаў. Зьнік Сузор'яў мной кантраст палонны, І мой канец. Мой праваднік.
2023-08-13 10:23:24
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Dmitri Lokashincofe
прикольно
Відповісти
2023-08-13 18:08:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12133
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3005