Палюбі мяне.
Прытулі мяне, сябра, да цела Удыхні пах валосься майго Пашкадуй мяне, дай мне надзею Захавай сэрца цэлага шкло. Не пускай мяне, сябра, дадому Ты застанься са мной назаўжды А давай пагаворым пра неба? А давай абмяркоўваць сны? А ці можам мы ноччу, у цемры, Разглядаць кольскасьць вымерлых Зор? Хай бяжыць холад зорны па целе, Не ўключай, калі ласка, сьвятло. Я хачу, каб мяне прытуліў ты, Каб сагрэў і аддаў мне цяпло Ад якога ў жыцьці ўзьнікнуць сьпевы І адчуецца пах каласоў. Прытулі мяне, сябра, да цела Запляці мае косы ў вянок Ты скажы, што яшчэ ёсьць надзея, Што міне мяне цяжкі ўрок.
2023-02-11 23:08:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3602
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3018