Палюбі мяне.
Łahodnaja
Прытулі мяне, сябра, да цела Удыхні пах валосься майго Пашкадуй мяне, дай мне надзею Захавай сэрца цэлага шкло. Не пускай мяне, сябра, дадому Ты застанься са мной назаўжды А давай пагаворым пра неба? А давай абмяркоўваць сны? А ці можам мы ноччу, у цемры, Разглядаць кольскасьць вымерлых Зор? Хай бяжыць холад зорны па целе, Не ўключай, калі ласка, сьвятло. Я хачу, каб мяне прытуліў ты, Каб сагрэў і аддаў мне цяпло Ад якога ў жыцьці ўзьнікнуць сьпевы І адчуецца пах каласоў. Прытулі мяне, сябра, да цела Запляці мае косы ў вянок Ты скажы, што яшчэ ёсьць надзея, Што міне мяне цяжкі ўрок.
2023-02-11 23:08:23
0
0
Інші вірші поета
Прабач, даруй, бывай Кастрычнік Забаронены народ Пакахай мяне
Інші поети
Sara
@b_sara
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11204
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2397