Палюбі мяне.
Прытулі мяне, сябра, да цела Удыхні пах валосься майго Пашкадуй мяне, дай мне надзею Захавай сэрца цэлага шкло. Не пускай мяне, сябра, дадому Ты застанься са мной назаўжды А давай пагаворым пра неба? А давай абмяркоўваць сны? А ці можам мы ноччу, у цемры, Разглядаць кольскасьць вымерлых Зор? Хай бяжыць холад зорны па целе, Не ўключай, калі ласка, сьвятло. Я хачу, каб мяне прытуліў ты, Каб сагрэў і аддаў мне цяпло Ад якога ў жыцьці ўзьнікнуць сьпевы І адчуецца пах каласоў. Прытулі мяне, сябра, да цела Запляці мае косы ў вянок Ты скажы, што яшчэ ёсьць надзея, Што міне мяне цяжкі ўрок.
2023-02-11 23:08:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6837
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3077