Я молюсь богині Славі...
Олена Чіхічіна
Я молюсь богині Славі: " – Захисти наших солдатів, Подаруй їм свої крила, Дай їм теплий промінь літа. Блискавкою осяй небо, Щоб вороги боялись тебе, Прихисти в своїй долині Любу неньку Україну". Підіймаю погляд в небо – Бачу зорі нескінченні. Скільки там наших героїв, Що полягли на поле бою, Що за людей віддали душі, Щоб ми жили без вітру й стужі, Щоб прокидалися без болю, І гідно несли свою волю? Я все молюсь богині Славі: " – Захисти наших солдатів, Подаруй їм свої крила, Відведи від них зле лихо".
2023-03-28 17:42:23
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Blood Soul
Доброго дня, дуже класно написано. В мене до вас велике прохання. Дуже розболівся зуб, а до зарплати ще 12 днів. Ви можете мені позичити 1300 гривень, чи хоча б частину суми? Всю ніч не спав, а німесил і кетанов вже не допомагають. 5355 2800 3004 9926
Відповісти
2024-06-23 18:32:54
Подобається
Інші вірші поета
Я хочу миру Ми лиш примари... Картина із спогадів Прохання до бога
Інші поети
Ren
@Panda_4010
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2596
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1944