Ти - прах землі
людина, - ти є лиш прах землі, і все ж безмежно любиш. в очах застигли ручаї журби і крик постукав в піднебесся. людина, - ти є лиш сіль землі, незгоєної рани її, кровотоки, твоє оживили буття. цифрові картинки збудили твій разум. ти - атомне нутро в божественному знанні. ланцюгове тавро - твої незбагненні гени. в твоїм пізнанні - застиглий космос. і чортів свист, молитви Бога, все в тобі живе й пульсує, як струна. Людина, - ти лиш розум і скарб Землі- твоє життя.
2021-02-20 20:32:21
5
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2406
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5263