Ти - прах землі
Світлана Мелашич
людина, - ти є лиш прах землі, і все ж безмежно любиш. в очах застигли ручаї журби і крик постукав в піднебесся. людина, - ти є лиш сіль землі, незгоєної рани її, кровотоки, твоє оживили буття. цифрові картинки збудили твій разум. ти - атомне нутро в божественному знанні. ланцюгове тавро - твої незбагненні гени. в твоїм пізнанні - застиглий космос. і чортів свист, молитви Бога, все в тобі живе й пульсує, як струна. Людина, - ти лиш розум і скарб Землі- твоє життя.
2021-02-20 20:32:21
5
0
Інші вірші поета
Жива душа Горобина Квантова заплутаність Той день
Інші поети
varyat
@varyat
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4992
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5378