Серце
Я - дитина сувора. Мені в душу влились Чебреці і печаль. Я - дитина не бідна й не хвора. Я дитина зачата не в час. Як настане пора І засіє весна Луги й квіти свої. Я літатиму легко над ними. Я кричатиму пташкою: Буду тій я весні за уста. А тепер: я ще рано. Ой, рано у світ… А вже завтра – То буде запізно. Ми кричім в сповитку,- Ми вінчаємось зі світом. Світ далекий і мрійний. В ньому вічність сама, В ньому сиві, журні попелища. І немає у світі найгірш: Як та зрада близьких- Ближчих серцю людей. Як Господь би карав. І як чорт забирав. То у тім пожарищі одвік; Щоб найтяжче згорала душа, Відбирається серце:плекання і цвіт… І як я вже повік вирушаю Той людиною в світ: у гроті і цвіті То, Господь, з мене строго питай. Мене тяжко карай. Але серце моє… Допоки світ зо мною, а я із ним у парі Душу мою, Господь, Живу Не труї, не карай: Серце моє живе не гаси, О, Господь, всеблагий Ти любов в моїм серці не вбий… Крізь зародження щастя.
2021-01-25 19:31:57
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3865
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4359