Набридло

Стренжер

Ти не думай, що я пробачу Ці вчинки твої нерозумні. А що, думав я не побачу Очі, до дівчат безумні. Докорятимуть хай інші А я просто від тебе піду. Сподіваюсь, є мудріші, Що з тобою не втраплять в біду. Тільки, жаль, що відкрила очі Надто пізно. Але, нарешті, Не буду плакати півночі... А що ти скажеш своїй решті? Тим невинним, що не знали. Полюбивши тебе всім серцем. А тобі все було мало - Тепер у кожної сліз озерце.

2018-06-19 06:11:46

15

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Ama.nda_

Мило

Відповісти

2018-06-20 15:13:08

1

Ama.nda_

Ти молодець , гaрно пишеш:)))

Відповісти

2018-06-20 15:16:12

1

Стренжер

@Ama.nda_ Дуже дякую)😊

Відповісти

2018-06-20 15:17:11

1

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

4546

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2964