Набридло
Стренжер
Ти не думай, що я пробачу Ці вчинки твої нерозумні. А що, думав я не побачу Очі, до дівчат безумні. Докорятимуть хай інші А я просто від тебе піду. Сподіваюсь, є мудріші, Що з тобою не втраплять в біду. Тільки, жаль, що відкрила очі Надто пізно. Але, нарешті, Не буду плакати півночі... А що ти скажеш своїй решті? Тим невинним, що не знали. Полюбивши тебе всім серцем. А тобі все було мало - Тепер у кожної сліз озерце.
2018-06-19 06:11:46
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ama.nda_
Мило
Відповісти
2018-06-20 15:13:08
1
Ama.nda_
Ти молодець , гaрно пишеш:)))
Відповісти
2018-06-20 15:16:12
1
Стренжер
@Ama.nda_ Дуже дякую)😊
Відповісти
2018-06-20 15:17:11
1
Інші вірші поета
Думки про майбутнє Натхнення Світ Вороги
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Уляна
@Ulyana_New
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4105
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1844