Натхнення
Невже збулося? Це бажання... Моєї душеньки кохання. До мене враз прийшло воно, Натхнення. Стало полотно Моє яскраве, різнобарвне. І все оте, таке уявне, Вже на папері вилилось. Те все, що снилось і мислилось, А, може, навіть, загубилось, Якимось сенсом наповнилось. Всякий митець це зрозуміє, І неважливо, що він вміє. Малює гарно, чи співає, А може просто вишиває. Все те - мистецтво! Хай воно Вже не опуститься на дно. Та тріумфує! Назавжди... О, музо, прошу, лиш зажди Хвилинку... Я тебе чекала. О, ні... Пішла. Так як і обіцяла...
2018-05-12 23:16:55
19
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656