Натхнення
Невже збулося? Це бажання... Моєї душеньки кохання. До мене враз прийшло воно, Натхнення. Стало полотно Моє яскраве, різнобарвне. І все оте, таке уявне, Вже на папері вилилось. Те все, що снилось і мислилось, А, може, навіть, загубилось, Якимось сенсом наповнилось. Всякий митець це зрозуміє, І неважливо, що він вміє. Малює гарно, чи співає, А може просто вишиває. Все те - мистецтво! Хай воно Вже не опуститься на дно. Та тріумфує! Назавжди... О, музо, прошу, лиш зажди Хвилинку... Я тебе чекала. О, ні... Пішла. Так як і обіцяла...
2018-05-12 23:16:55
19
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4214
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2882