Натхнення

Стренжер

Невже збулося? Це бажання... Моєї душеньки кохання. До мене враз прийшло воно, Натхнення. Стало полотно Моє яскраве, різнобарвне. І все оте, таке уявне, Вже на папері вилилось. Те все, що снилось і мислилось, А, може, навіть, загубилось, Якимось сенсом наповнилось. Всякий митець це зрозуміє, І неважливо, що він вміє. Малює гарно, чи співає, А може просто вишиває. Все те - мистецтво! Хай воно Вже не опуститься на дно. Та тріумфує! Назавжди... О, музо, прошу, лиш зажди Хвилинку... Я тебе чекала. О, ні... Пішла. Так як і обіцяла...

2018-05-12 23:16:55

Інші вірші поета

Втрачена Набридло Співай Вороги

Інші поети

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Анна Чорна

@a_pineapple

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8341

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4314