Світ
Стренжер
Коли затихнуть всі вітри Й земля нап'ється вповен, Скажи: "Я на рахунок три Ввійду в сузір'я човен Та понесуть зірки туди, Де не було нікого. Тому немає там біди, Немає там такого. Цей світ чарівніший за наш, Бо там панує тиша. Лети, окресливши віраж, Як зірка-дивовижа. Та обережно: місце те Є іноді закритим, Бо деяким все зло - святе, А світ той є убитим". Сказавши це, лети туди На схід, назустріч сонцю. А я шукатиму сліди, Повірив незнайомцю.
2018-10-15 15:21:42
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
Класс! Красиво та чарівно! 😍😍😘😘
Відповісти
2018-10-15 16:17:52
2
Стренжер
@Vita Riter дякую😊💞
Відповісти
2018-10-15 16:18:45
Подобається
Інші вірші поета
Думки про майбутнє Співай Втрачена Натхнення
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3897