Світ
Стренжер
Коли затихнуть всі вітри Й земля нап'ється вповен, Скажи: "Я на рахунок три Ввійду в сузір'я човен Та понесуть зірки туди, Де не було нікого. Тому немає там біди, Немає там такого. Цей світ чарівніший за наш, Бо там панує тиша. Лети, окресливши віраж, Як зірка-дивовижа. Та обережно: місце те Є іноді закритим, Бо деяким все зло - святе, А світ той є убитим". Сказавши це, лети туди На схід, назустріч сонцю. А я шукатиму сліди, Повірив незнайомцю.
2018-10-15 15:21:42
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
Класс! Красиво та чарівно! 😍😍😘😘
Відповісти
2018-10-15 16:17:52
2
Стренжер
@Vita Riter дякую😊💞
Відповісти
2018-10-15 16:18:45
Подобається
Інші вірші поета
Натхнення Співай Вороги Думки про майбутнє
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1690
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4100