Світ
Стренжер
Коли затихнуть всі вітри Й земля нап'ється вповен, Скажи: "Я на рахунок три Ввійду в сузір'я човен Та понесуть зірки туди, Де не було нікого. Тому немає там біди, Немає там такого. Цей світ чарівніший за наш, Бо там панує тиша. Лети, окресливши віраж, Як зірка-дивовижа. Та обережно: місце те Є іноді закритим, Бо деяким все зло - святе, А світ той є убитим". Сказавши це, лети туди На схід, назустріч сонцю. А я шукатиму сліди, Повірив незнайомцю.
2018-10-15 15:21:42
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
Класс! Красиво та чарівно! 😍😍😘😘
Відповісти
2018-10-15 16:17:52
2
Стренжер
@Vita Riter дякую😊💞
Відповісти
2018-10-15 16:18:45
Подобається
Інші вірші поета
Співай Думки про майбутнє Вороги Набридло
Інші поети
Emily
@Amaliya_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5610
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2606