Співай
Стренжер
Співай, коли так хочеться кричати, Не ігноруй мелодію душі. Співай, коли не можеш вже мовчати, Впустивши ноти у свої вірші. Бо спів лікує краще за ті сльози, Що зрониш у нестриманості слів. Підтвердять знамениті віртуози: "Емоціям покличте вчителів". Приборкай лиш жагу ту ненаситну, Що хоче скрізь отруту розливать. Згадай-но якусь пісню колоритну І серце тоді враз почне співать.
2018-12-29 19:00:22
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Radianta
Боже, як класно і оригінально! 😍 В закладки!
Відповісти
2018-12-31 19:29:23
1
Стренжер
@Radianta надзвичайно приємно🔥💞
Відповісти
2018-12-31 19:44:36
1
Стренжер
дякую)✨
Відповісти
2019-04-07 13:48:30
Подобається
Інші вірші поета
Набридло Натхнення Втрачена Думки про майбутнє
Інші поети
Полина
@polinassa
SpaceWithin
@SpaceWithin
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6218
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12075