Співай
Стренжер
Співай, коли так хочеться кричати, Не ігноруй мелодію душі. Співай, коли не можеш вже мовчати, Впустивши ноти у свої вірші. Бо спів лікує краще за ті сльози, Що зрониш у нестриманості слів. Підтвердять знамениті віртуози: "Емоціям покличте вчителів". Приборкай лиш жагу ту ненаситну, Що хоче скрізь отруту розливать. Згадай-но якусь пісню колоритну І серце тоді враз почне співать.
2018-12-29 19:00:22
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Radianta
Боже, як класно і оригінально! 😍 В закладки!
Відповісти
2018-12-31 19:29:23
1
Стренжер
@Radianta надзвичайно приємно🔥💞
Відповісти
2018-12-31 19:44:36
1
Стренжер
дякую)✨
Відповісти
2019-04-07 13:48:30
Подобається
Інші вірші поета
Вороги Втрачена Світ Набридло
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
Zahraa
@zahraasaeed
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2136
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1859