Один з тих хто не знав проблем .
На цьому все, закрийте рота , До мене більше не ходіть , І більш до мене не звертайтесь . Тримайте біль свій при собі , Живіть із ним на самоті . Не лише з вас життя сміялось , Не лише вас воно вбивало . Вам важко? Та не може бути . Що ви говорите , не чую , Ах , ви кохаєте мене ? Мене не бачили , не чули , ігнорували весь той час . Ааа , так , звісно , Ви не помічали , В своєму світі легше жить . Так , так , це все занадто прикро , Мені не вимовно вас шкода , Хоча для кого ця брехня . Я чула ви занадто гордий , І чула ваші всі слова - " та краще вмерти ніж так жити " . Ви говорили їм тоді , Що не заможня , нема достатку , нема великого житла , а зараз де всі ваші друзі ? Крім мене тут нема нікого , Де всі вони , куди поділись ? Ви зараз в мене на порозі , не побоялись йти сюди , А як же люди , бідні люди ? Ви зараз просите прощення , Хоч тоді й не бачили мене , Ви відвертались , не дивились , Гадали кращий ви , ніж я , Що статус вищий щось дає . А зараз я і не впізнала б , якби не погляд цей амбітний . Холодне серце , Холодний розум , де це ви втратили ? Скажіть . Не відвертайтеся від мене , Коли до вас направлені мої слова . Мені обличчя покажіть , Невже це не приємно чути , Чи ви гадаєте закривши очі , вам легше буде це прожити ? Ви помиляєтеся , Знову , Як помилитися тоді . Не відвертайтеся від мене і будьте мужнім до кінця . Прийміть поразку , Ви загрались , Мене самі ви відпустили , Відкрили навстіж всі шляхи , Отямтесь , і не жілійте Самі ви вибрали кінець . Програли все що могло бути .... Прощайте , на цьому все , до мене більше не ходіть .
2021-10-16 08:41:58
9
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3221
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4496