Спогади
Нещодавно. Згадала на днях,
Як в перші дні наповнював страх.
Згадала я, й тремтіння в ногах.
Тривоги, що з'являлись у снах.
Пам'ятаю, як сидіти боялась одна.
Боялась стояти біля свого вікна.
Здригалась від кожного грому.
Згадала, як швидко бігла додому.
Як хотілося раптом стати сліпою,
Щоб не бачити того роддому.
Де з-під завалів дістали живою
Матір майбутню далеко від дому.
Сховатись, й не відкривати нікому.
Раптом взяти і просто стати глухою,
Не чути сирену і забути про втому.
Хоча б на хвилину стати простою.
Пам'ятаю біль від перших втрат
Що лишились після масових страт
Очі б не бачили, що накоїв бурят
Трощили, вбивали, немов цуценят.
На дорогах лежать криваві тіла
Вбиті у спину прямо посеред села
Ріки із сліз. Кривава була весна
Ось така до нас завітала війна
2023-03-04 20:49:21
7
2