Спогади
Анна Топтун
Нещодавно. Згадала на днях, Як в перші дні наповнював страх. Згадала я, й тремтіння в ногах. Тривоги, що з'являлись у снах. Пам'ятаю, як сидіти боялась одна. Боялась стояти біля свого вікна. Здригалась від кожного грому. Згадала, як швидко бігла додому. Як хотілося раптом стати сліпою, Щоб не бачити того роддому. Де з-під завалів дістали живою Матір майбутню далеко від дому. Сховатись, й не відкривати нікому. Раптом взяти і просто стати глухою, Не чути сирену і забути про втому. Хоча б на хвилину стати простою. Пам'ятаю біль від перших втрат Що лишились після масових страт Очі б не бачили, що накоїв бурят Трощили, вбивали, немов цуценят. На дорогах лежать криваві тіла Вбиті у спину прямо посеред села Ріки із сліз. Кривава була весна Ось така до нас завітала війна
2023-03-04 20:49:21
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Я не в силах стримати сліз. Це гарно, боляче й неймовірно!!! 👏🔥
Відповісти
2023-03-05 16:27:39
1
Анна Топтун
@Сандра Мей , дякую, нажаль такі емоції
Відповісти
2023-03-05 16:28:17
1
Інші вірші поета
Козаків голоси Посміхнусь Я - женщина Кат
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12546
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5773