Спогади

Анна Топтун

Нещодавно. Згадала на днях, Як в перші дні наповнював страх. Згадала я, й тремтіння в ногах. Тривоги, що з'являлись у снах. Пам'ятаю, як сидіти боялась одна. Боялась стояти біля свого вікна. Здригалась від кожного грому. Згадала, як швидко бігла додому. Як хотілося раптом стати сліпою, Щоб не бачити того роддому. Де з-під завалів дістали живою Матір майбутню далеко від дому. Сховатись, й не відкривати нікому. Раптом взяти і просто стати глухою, Не чути сирену і забути про втому. Хоча б на хвилину стати простою. Пам'ятаю біль від перших втрат Що лишились після масових страт Очі б не бачили, що накоїв бурят Трощили, вбивали, немов цуценят. На дорогах лежать криваві тіла Вбиті у спину прямо посеред села Ріки із сліз. Кривава була весна Ось така до нас завітала війна

2023-03-04 20:49:21

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Я не в силах стримати сліз. Це гарно, боляче й неймовірно!!! 👏🔥

Відповісти

2023-03-05 16:27:39

1

Анна Топтун

@Сандра Мей , дякую, нажаль такі емоції

Відповісти

2023-03-05 16:28:17

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3215

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5985