Спогади
Анна Топтун
Нещодавно. Згадала на днях, Як в перші дні наповнював страх. Згадала я, й тремтіння в ногах. Тривоги, що з'являлись у снах. Пам'ятаю, як сидіти боялась одна. Боялась стояти біля свого вікна. Здригалась від кожного грому. Згадала, як швидко бігла додому. Як хотілося раптом стати сліпою, Щоб не бачити того роддому. Де з-під завалів дістали живою Матір майбутню далеко від дому. Сховатись, й не відкривати нікому. Раптом взяти і просто стати глухою, Не чути сирену і забути про втому. Хоча б на хвилину стати простою. Пам'ятаю біль від перших втрат Що лишились після масових страт Очі б не бачили, що накоїв бурят Трощили, вбивали, немов цуценят. На дорогах лежать криваві тіла Вбиті у спину прямо посеред села Ріки із сліз. Кривава була весна Ось така до нас завітала війна
2023-03-04 20:49:21
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Я не в силах стримати сліз. Це гарно, боляче й неймовірно!!! 👏🔥
Відповісти
2023-03-05 16:27:39
1
Анна Топтун
@Сандра Мей , дякую, нажаль такі емоції
Відповісти
2023-03-05 16:28:17
1
Інші вірші поета
Хвилина мовчання Спасибо Век технологий Сльози дитини
Інші поети
Hannah
@hananahQbanna
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4537
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2638