Температура самотності
Хтось колись сказав мені, Що руки у самотніх завжди холодні, Ніби їх не гріють сонця промені, І мерзнуть вони навіть у теплі дні. Що замерзають без тепла, Якого може дати тільки той, чи та, Кого забувають, або ще не зна. Говорять, у людей з холодними руками гаряче серце. Напевно то тому, що все своє тепло вони в собі тримають. Не діляться ні з ким, і маючи всередині вогонь, Вони все ж таки замерзають. Ті, хто насправді самотні давно вже не мерзнуть, Вони гріють себе своїм власним теплом, Бо не вірять, що комусь іншому воно б потрібне було. Їх руки гарячі і взимку, і в дощ. Вони ними плавлять метал і скло, І восени не носять теплих пальто. Настільки давно вже існують самі, Що навчились справлятись зі всім на самоті. У насправді самотніх - крижане серце, Воно не кохає і давно, мабуть, не б'ється, Таке воно крихке те холодне серце, Що здається торкнешся його і розіб'ється. Постійний жар і лихоманка - симптоми хворої душі. Морозить коли 37,7 , а вже під 40 - жарко. Клінічний випадок життя на самоті.
2022-10-23 19:12:17
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Чудово виражено думку. І як на мене ідея твору дуже цікава👍
Відповісти
2022-10-25 16:44:51
1
Марія
Відповісти
2022-10-25 16:56:53
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5144
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2535