Дощ
Вікторія Прохоренко
Дощ паде, І душа плаче. Вітер обдуває мокрі щоки. Доки триватиме життя таке? Та куди сховатись від нещасної долі? Щастя зовсім мало у житті, Я навіть в житі не гуляю полем. Бо полонянка влосного буття, А всім кужу, Що в мене усе кльово!
2021-04-13 15:17:10
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Вікторія Прохоренко
дякую
Відповісти
2021-04-13 15:37:43
Подобається
Марія Відьма Дергача
дуже щиро
Відповісти
2021-04-13 18:18:08
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Марія Відьма Дергача дякую
Відповісти
2021-04-13 18:32:57
Подобається
Інші вірші поета
Кожна душа Самотність Пробач Долоня
Інші поети
your_name
@your_name
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15638
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6643