Мамо

Вікторія Прохоренко

Не вбий мене мамо! Не знищ мою долю! Не згинь у полоні... У полоні надії й печалі. Я твоя донька, А ти моя мати. Ти завжди надію будеш плекати, На світле майбутнє, На великії лаври... Ти кохана, єдина, В Бога шастя для мене просила. І на мить очей не стулила , Коли бува я маленька хворіла. Ховала очі вологі, І болем стомлену душу. Коли дихати важко, Коли ставало задушно. Ти стикала докупи долоні, Просила сили у Бога.

2018-02-15 22:38:19

Інші вірші поета

Гори Життя минуле на замок замкнула Дружба Коли річка впадає в океан

Інші поети

Тарас Гніздовський

@Taras1

Мария Шпир

@mariya_shpir

Marry Dead

@marry_dead

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9173

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2620