Мамо
Вікторія Прохоренко
Не вбий мене мамо! Не знищ мою долю! Не згинь у полоні... У полоні надії й печалі. Я твоя донька, А ти моя мати. Ти завжди надію будеш плекати, На світле майбутнє, На великії лаври... Ти кохана, єдина, В Бога шастя для мене просила. І на мить очей не стулила , Коли бува я маленька хворіла. Ховала очі вологі, І болем стомлену душу. Коли дихати важко, Коли ставало задушно. Ти стикала докупи долоні, Просила сили у Бога.
2018-02-15 22:38:19
3
0
Інші вірші поета
Ночами Провина Ти моя Океан
Інші поети
Erza L'enfer Du Mal
@Queeny_anime
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6513
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3452