Мамо
Вікторія Прохоренко
Не вбий мене мамо! Не знищ мою долю! Не згинь у полоні... У полоні надії й печалі. Я твоя донька, А ти моя мати. Ти завжди надію будеш плекати, На світле майбутнє, На великії лаври... Ти кохана, єдина, В Бога шастя для мене просила. І на мить очей не стулила , Коли бува я маленька хворіла. Ховала очі вологі, І болем стомлену душу. Коли дихати важко, Коли ставало задушно. Ти стикала докупи долоні, Просила сили у Бога.
2018-02-15 22:38:19
3
0
Інші вірші поета
Кімната Врятуй Дівчина Цілуй мене
Інші поети
Almost_holy
@Almost_holy
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6582
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13319