Мамо
Вікторія Прохоренко
Не вбий мене мамо! Не знищ мою долю! Не згинь у полоні... У полоні надії й печалі. Я твоя донька, А ти моя мати. Ти завжди надію будеш плекати, На світле майбутнє, На великії лаври... Ти кохана, єдина, В Бога шастя для мене просила. І на мить очей не стулила , Коли бува я маленька хворіла. Ховала очі вологі, І болем стомлену душу. Коли дихати важко, Коли ставало задушно. Ти стикала докупи долоні, Просила сили у Бога.
2018-02-15 22:38:19
3
0
Інші вірші поета
Згубив Дівчина Захмеліла Коли
Інші поети
Apaylia
@Apaylia
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3174
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6214