Без цукру, але з медом
Aleksandr Bilogura
Вона сидить на підвіконні Загорнена в зелений плед Тримає кружку з чаєм Без цукру ,але з медом Мрійливо Тримає обома руками І ловить мить Гарцює пара перед її вустами Зелені очі кліп, кліп, кліп Скрипить старенький холодильник Годинник цокає в кутку Їй затишно і мило Бо тут ніхто свободу не вкраде Бо тут все те , про що так мріє... Квартирка невелика Радянського покрову : Шпалери , шафи , стелажі Однак їй не потрібно нічого такого наднового Бо й так вже затишно її душі...
2022-01-04 11:51:58
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Атмосферненько, автор молодець ✨👏✨
Відповісти
2022-01-04 12:13:41
1
Aleksandr Bilogura
@просто веселка щиро дякую )
Відповісти
2022-01-04 13:13:23
1
Інші вірші поета
Вільна мелодія "Я тут..." Людина-коробка Горить і шматує в середині
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
ماريَام '
@miro_samoil
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1716
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1447