Без цукру, але з медом
Вона сидить на підвіконні Загорнена в зелений плед Тримає кружку з чаєм Без цукру ,але з медом Мрійливо Тримає обома руками І ловить мить Гарцює пара перед її вустами Зелені очі кліп, кліп, кліп Скрипить старенький холодильник Годинник цокає в кутку Їй затишно і мило Бо тут ніхто свободу не вкраде Бо тут все те , про що так мріє... Квартирка невелика Радянського покрову : Шпалери , шафи , стелажі Однак їй не потрібно нічого такого наднового Бо й так вже затишно її душі...
2022-01-04 11:51:58
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Атмосферненько, автор молодець ✨👏✨
Відповісти
2022-01-04 12:13:41
1
Aleksandr Bilogura
@просто веселка щиро дякую )
Відповісти
2022-01-04 13:13:23
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759