Без цукру, але з медом

Aleksandr Bilogura

Вона сидить на підвіконні Загорнена в зелений плед Тримає кружку з чаєм Без цукру ,але з медом Мрійливо Тримає обома руками І ловить мить Гарцює пара перед її вустами Зелені очі кліп, кліп, кліп Скрипить старенький холодильник Годинник цокає в кутку Їй затишно і мило Бо тут ніхто свободу не вкраде Бо тут все те , про що так мріє... Квартирка невелика Радянського покрову : Шпалери , шафи , стелажі Однак їй не потрібно нічого такого наднового Бо й так вже затишно її душі...

2022-01-04 11:51:58

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

просто веселка

Атмосферненько, автор молодець ✨👏✨

Відповісти

2022-01-04 12:13:41

1

Aleksandr Bilogura

@просто веселка щиро дякую )

Відповісти

2022-01-04 13:13:23

1

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

8

12138

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4613