Без цукру, але з медом
Aleksandr Bilogura
Вона сидить на підвіконні Загорнена в зелений плед Тримає кружку з чаєм Без цукру ,але з медом Мрійливо Тримає обома руками І ловить мить Гарцює пара перед її вустами Зелені очі кліп, кліп, кліп Скрипить старенький холодильник Годинник цокає в кутку Їй затишно і мило Бо тут ніхто свободу не вкраде Бо тут все те , про що так мріє... Квартирка невелика Радянського покрову : Шпалери , шафи , стелажі Однак їй не потрібно нічого такого наднового Бо й так вже затишно її душі...
2022-01-04 11:51:58
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Атмосферненько, автор молодець ✨👏✨
Відповісти
2022-01-04 12:13:41
1
Aleksandr Bilogura
@просто веселка щиро дякую )
Відповісти
2022-01-04 13:13:23
1
Інші вірші поета
Банальна собі осінь У часопросторі карантину Бездарний куплет Замальовка ночі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4647
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2668