Мрії
Я мрію що колись навчусь літати І піднімусь у синю далечінь І ніколи більше не буду я чекати І за секунду здійсню сотні мрій Можливо вам чомусь здається Що це рожеві мрії наївної дитини Але хто не вірить- не дочекається Мрійливої сонячної днини У мене буде кожен день - свято Ніколи я не буду одинока І дістану я з кишені жуйку м'ятну І гляну на цей світ з висока Незвіданне майбутнє я дізнаюсь Гулятиму щодня в інших світах І яка щаслива, я постараюсь Описати у своїх віршах. 03.04.2018
2018-04-03 13:21:04
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yulya_Vas
Забавний вірш)
Відповісти
2018-04-03 13:30:48
1
Mene.net
@Yulya_Vas дякую) мені здається, він трози дивним вийшов, але в всякому разі така задумка
Відповісти
2018-04-03 13:31:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2576
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1717