Секрет
Розкажи мені секрет про себе, Що тримаєш мовчки на устах, Не ховай його, прошу, не треба, Хай не тривожить більше в снах. Скажи, про що так мрієш ти, Хто назавжди поселився в серці, Розкажи, про що усі думки, І хто наповнив сліз в твої озерця. Скільки прожито розлук, Скільки їх, тих довгих вечорів? Розкажи, позбався своїх мук, Поки вогонь життя не догорів. Я все те відчуваю й бачу, І знаю, сильно як болить, Та якщо для тебе нічого не значу, То знай... і моє серденько горить! 13.03.21
2021-03-13 14:06:06
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Яна Войвич
Відповісти
2021-03-13 19:02:49
Подобається
Анатолій Івасик
просльозитись
Відповісти
2021-03-14 19:36:35
Подобається
Яна Войвич
Відповісти
2021-03-14 19:38:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4814
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2053