Секрет
Яна Войвич
Розкажи мені секрет про себе, Що тримаєш мовчки на устах, Не ховай його, прошу, не треба, Хай не тривожить більше в снах. Скажи, про що так мрієш ти, Хто назавжди поселився в серці, Розкажи, про що усі думки, І хто наповнив сліз в твої озерця. Скільки прожито розлук, Скільки їх, тих довгих вечорів? Розкажи, позбався своїх мук, Поки вогонь життя не догорів. Я все те відчуваю й бачу, І знаю, сильно як болить, Та якщо для тебе нічого не значу, То знай... і моє серденько горить! 13.03.21
2021-03-13 14:06:06
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Яна Войвич
@Анатолій Івасик можна...
Відповісти
2021-03-13 19:02:49
Подобається
Анатолій Івасик
просльозитись
Відповісти
2021-03-14 19:36:35
Подобається
Яна Войвич
@Анатолій Івасик 😓
Відповісти
2021-03-14 19:38:26
Подобається
Інші вірші поета
"Заживо горіти" " Навіки " " Відстань " Лей же музыка, лейся...
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5779
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2536