Секрет
Яна Войвич
Розкажи мені секрет про себе, Що тримаєш мовчки на устах, Не ховай його, прошу, не треба, Хай не тривожить більше в снах. Скажи, про що так мрієш ти, Хто назавжди поселився в серці, Розкажи, про що усі думки, І хто наповнив сліз в твої озерця. Скільки прожито розлук, Скільки їх, тих довгих вечорів? Розкажи, позбався своїх мук, Поки вогонь життя не догорів. Я все те відчуваю й бачу, І знаю, сильно як болить, Та якщо для тебе нічого не значу, То знай... і моє серденько горить! 13.03.21
2021-03-13 14:06:06
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Яна Войвич
@Анатолій Івасик можна...
Відповісти
2021-03-13 19:02:49
Подобається
Анатолій Івасик
просльозитись
Відповісти
2021-03-14 19:36:35
Подобається
Яна Войвич
@Анатолій Івасик 😓
Відповісти
2021-03-14 19:38:26
Подобається
Інші вірші поета
"Заживо горіти" Лей же музыка, лейся... " Вона така одна " "Врятуй мене"
Інші поети
Olim
@_Olim_
EightNoAme
@EightNoAme
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16252
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2373