РОЗДІЛ І.ФРЕЙМИ ПІДСВІДОМОСТІ - ІГРИ РОЗУМУ.ФРЕЙМ І.
ФРЕЙМ ІІ.
ФРЕЙМ ІІІ.
ФРЕЙМ IV.
ФРЕЙМ V.
РОЗДІЛ ІІ.ФРЕЙМИ СВОБОДИ-ІГРИ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ.ФРЕЙМ VI.
ФРЕЙМ VII.
ФРЕЙМ VIII.
ФРЕЙМ IX.
ФРЕЙМ Х.
ФРЕЙМ ХІ.
ФРЕЙМ ХІІ.
ФРЕЙМ ХІІІ.
ФРЕЙМ XIV.
ФРЕЙМ XV.
ПІСЛЯСЛОВО
СЛОВА ПОДЯКИ
АНОТАЦІЯ
ФРЕЙМ ХІІ.

Вечір. Чекаю з роботи мою най улюбленішу і дорогу людину (на сьогодення). Ти несподівано зателефонувала мені і сказала, що вже їдеш, це була приємна несподіванка. Я, безумовно, підготувалася, вечеря всє дєла ...

Дзвінок по мобільному телефону, коли ж ти запам'ятаєш код від під'їзду? Аж бісиш. Поки ти входиш в під'їзд, я вже чекаю свою знахідку біля вхідних дверей.

-Привіт! - ти цілуєш мене з порогу, я дотягують до твоїх губ, злегка встаючи навшпиньки ...

-Дарова!

Ти заходиш у квартиру, знімаєш куртку і взуття, такий звичний рух, ніби приходиш сюди до мене, щовечора ... Як би мені хотілося, щоб ти приходила до мене щовечора, кожного разу балувати тебе смачною вечерею, прасувати тобі твій одяг, просто знати що після роботи ти прийдеш додому, до нас додому ...

Поки ти знімала куртку з взуттям, я вже встигла вдзирити в твоїх очах і прочитати бабські дурні ілюзійні мрії, де ти встигла побудувати все наше майбутнє і придумати як ми назвемо колись наших дітей. Блять ну все ж так було чудово! Нерозумно? Спитала сама себе в голові! Та то є лишень твої мрії, ну і нехай! Всі ж люди про щось мріють, та я особисто не вмію ставати чиєюсь здійсненною зіркою, що впала під ноги, я зазвичай планую собі своє особисте по іншому, і з іншою людиною… Ба як виходить, я просто маю любов у серці і кохання в голові, але не до тебе, але не з тобою... Тобі звичайно я про це не розповідаю. Менше знаєш-краще дрихнеться, як то кажуть в нашому народі. Все годі роздумів. Звичайно, я просто дуже радію, коли ти приходиш до мене, але люблю коли не часто, інколи полюбляю самотність більше ніж із кимось в себе вдома.

Ти пройшла до кімнати і звалилась на диван, втомлена, очі виражали якусь байдужість і відстороненість, мішки під очима видавали важкий день.

-Все норм? - я закинула питання і присіла навпочіпки поруч з диваном, тримаючи твою руку у своїй руці.

-Так! - сухо і доступно.

Твої очі висловлювали занепокоєння, я вирішила не лізти, захочеш - поділишся, а ні - значить не моя то справа, та і не стосується мене твоє особисте якесь там можливо лайно.

Я тримала твою руку в своїй руці, піднімаючи її трохи вище, поцілувала її, злегка торкнувшись своєї щоки. Такий рідний і близький запах (та не коханої мені на жаль людини), такі довгі акуратні пальці, така рідна моя, коли дивишся мені в очі ...

Я сідаю на край дивана, проводжу рукою по твоєму обличчю. Моя долонька ковзає по твоїй щоці і ти повертаєш до неї голову, цілуючи тильну сторону долоні. Такі вологі м'які губи ... Моя долонька ковзає вниз по твоїй шиї, робить коло навколо неї, ти прикриваєш очі від втоми і безсилля ... Тобі треба розслабитися.

Я вийшла на кухню і з шафи дістала пляшку рому, я знала який ром ти п'єш і тому дістала саме його, стояв в шафі про всяк випадок. Кинувши туди кілька кубиків льоду з морозилки, я принесла склянку в кімнату. Ти все так же лежала на дивані.

-Перевертайся!

-Не зрозуміла? - ти і справді не зрозуміла.

-Перевертайся, що не ясно?! З посмішкою на обличчі примушую тебе знов нарешті розслабити свій корпус і перевернутись на живіт.

Ти слухняно повернулась, лежала на животі, в руці вже був келих із ромом, ти зробила ковток, що обпалює і крижить льодом твої губи, ти відчула, що у тебе пожежа всередині і легкий холод з зовні.

-Постав стакан на край дивана.

Ти поставила і лягла. Я стягнула з тебе светр і кинула на стілець. Сіла тобі на твою кістляву дупу. І ласкавими, ніжними рухами почала гладити твою спинку, від низу до верху, зверху вниз, ніби пір'їнка малює на твоїй спині, ласкаво-ласкаво, а потім теплі губи притулилися до твоєї спини, трохи залоскотала тебе своїм волоссям, потім руки почали стосуватися твоїх плечей, спочатку ніжно, а потім все сильніше і наполегливіше, ти дуже напружена і я намагаюся повернути тобі трохи безтурботності, розслаблення та сили. Я звичайно, що не масажист, але я масажую твої плечі, шию, розслаблення починає відбуватися, ти стаєш «м'якішою», мабуть, проблеми залишають твою голову, ти летиш від них, відсторонюється напруга та втома від тебе, вона покидає твоє тіло, мої руки торкаються твоєї голови, скуйовдивши волосся, потім спускаються до вух, та злегка масажують гарячі мочки, потім повертаються до шиї, і вниз по спині, я гладжу спину, вже не в медичних цілях, а в практичних. Я гладжу ніжно і наполегливо, проводжу долонями по боках, потім по спині, торкаюся губами шиї, наближаюся до вуха, кусаю його. Ти відчуваєш моє тепле і не спокійне дихання, мої руки смикають твоє волосся, я піднімаюсь на твоїй попі, і крокую вниз, до дивану, даю тобі можливість перевернутися ...

Ти перевертаєшся, я підходжу до тебе, цілую в губи, вони м'які і дуже збуджуючі, ми граємо мовами, потім ти проводиш своїм язиком по зубах і злегка відтягуєш губу, потім прикушуєш мене, мої руки гладять твою груди, я пещу тебе і повільно, повільно, не поспішаючи розстібаю гудзик на твоїх джинсах, блискавку, стягую їх, разом з білизною, потім по щиколотці, до колін піднімаюся поцілунками, вище та вище, руками обіймаю стегна. Злегка притискаю їх, покушую, потім руки мої ковзають вгору, до твого живота і грудей, а я наближаюся до неї, до твого секрету... як це приємно, як це збуджує... я збуджена дуже сильно, я відстороняюся від твого секрету і піднімаюся губами вище, до твоїх губ, по твоїй шиї, уздовж підборіддя, до твоїх уст, проводжу язиком по верхній губі, потім по нижній, потім притуляюся до твоїх своїми, ти руками розв'язуєш мій халат, стягуєш трусики, така швидка одразу теплота, невидимка заповнює мене зсередини, я б хотіла, щоб вона мене дістала до самої верхньої точки мого тіла, я намагаюся рухатися знизу вгору, ти все сильніше наповнюєш моє тіло, твої руки стискають мої стегна, мої тримають твої на рівні ліктів, ти дивишся на мене не зводячи очей, а я ... я не можуууу ... я перекинула голову назад, з моїх вуст раз по раз зривається стогін, я танцюю вгору-вниз, злегка натискаючи на тебе, ти наді мною рухаєшся на зустріч, наші тіла нагадують головоломку, ребус, щось і десь, де треба щось повернути, щоб щось вставити, нісенітниця якась, про що я тільки думаю.

ААААААА, я рухаюся досить швидко, але мені хочеться ще прискориться, ти натискаєш на мою попу і пригальмовуєш мене під собою, ти не хочеш закінчувати, занадто довго нудьгувала по ходу щоб ось так швидко все зробити... (Я зазвичай за секс без цяцьок усіляких там із секс-шопу, але коли правильно мене завести, я теж все можу з задоволенням).

Ти намагаєшся встати, потім спускаєш на підлогу зі свого тіла довбану «цяцьку», яка досі вібруючи кружляє як метелик… встаючи поспіхом за тобою, ставлю тебе обличчям до стіни, твої руки хапаються за стіну як за рятувальний круг, ти щокою відчуваєш холод бетону крізь шпалери, а всередині відчуваєш жар мого тіла, ти вся мокра і волога від бажання, від збудження, ти шалено хочеш, улюблену позу зі мною. Я входжу в тебе пальцями, злегка тягну на себе твою попу іншою рукою, ти вигинаєш спину, немов дика кішка, потім рукою тримаю тебе за довге кучеряво-русе волосся, а інша ще пестить твою таємничку, губами цілую плече і спину, твої груди напружені, соски стирчать, я відпускаю волосся і торкаюсь однієї з них, видно як ти так хочеш кричати, я рухаюся всередині тебе, аж поки мені не німіє по лікоть рука, ти відчуваєш кожен поштовх, ніби удар по стіні м'ячиком, але збудливо, дуже збудливо і кожен раз, коли я опиняюся вгорі якоїсь точки, тобі так хочеться розірватися як тією повітряною кулькою, і мені здається, що з тебе вилетять ще сотня таких же кольорових кульок.

Ти повертаєшся до мене обличчям, я притискаю тебе до стіни, від холоду бетону біжить холод по спині, губи зливаються в поцілунку, який засмоктує як в болото, своєю пристрастю, своїм бажанням, мої пальці іншої руки всередині тебе знову, я пещу твою радість, я пальчиками творю щось із тобою, тобі так неможливо приємно ... .ааааа ....Я напираю на тебе своїм тілом, піднімаю одну твою ногу і входжу в тебе знов і знов, твої груди стикаються, наші губи в одному поцілунку, наші тіла єдині.

Я рухаюся всередині тебе різко, наполегливо, доходячи до самої вершини твоєї свідомості, твої стогони приглушаются поцілунком, твої руки ковзають по твоїй спині, дряпають впиваючись в шкіру, це щось неймовірне ... аааааааа ...... таааааак ... .тааааак ... таааак ... я роблю кілька різких, дуже бажаних тобою рухів, і потік мого бажання заповнює всю мою душу всередині, я відчуваю прилив ніжності до тебе, відчуваю теплоту твоїх рук, мої губи сповзають до твоєї шиї, щоб поцілувати... .А у тебе перед очима водоспад, і падаючий човен, з веслами, такий різкий обрив, а потім у миротворення якесь летиш...

-Ти до неможливості приголомшлива! - але я всього лише посміхнулася і міцно тебе обійняла.

Якби ти знала, як ти мені дорога на даний момент, ти б залишилася б і на все життя зі мною, а не на одну ніч, якби ти знала як саме ти на сьогодення розфарбовуєш моє сіре небо в голубе, саме ти робиш мене щасливою сьогодні, але я не винна, що ти всього лишень прийшла на трохи в моє життя, я не винна, що моє серце кохає іншу ...

Хотілось і не раз тобі сказати «пробач мені, я більше не у грі».

Але це були всього лишень не озвучені думки ...

© Юта Радуга, 2020

© Юта Радуга,
книга «Тридцять пострілів Сансари (Книга ІІ)».
ФРЕЙМ ХІІІ.
Коментарі