-Тралєвка моя, поїхали кататися на великах на природу? До озер?

Удвох, по гарнючій природі, навколо пахне хвоєю ... білки стрибають по деревах, а ми котимося сміючись та шукаючи файне місце для пікніку ...

Навколо цвірінькають пташки, розмовляють своїми матюками... Дерева перед нами розходяться в різні боки, поступаючись нам дорогою ...

Перед нами рівна гладка галявина, на якій ростуть кульбаби і ромашки, ми кидаємо велики і йдемо ближче до озера, щоб розстелити покривало та вмоститися на нього, закинувши ноги та перепочити... дивлюсь на озеро, на воду падають сонячні промені, сповіщаючи про швидкий по ходу захід ... твої очі ... як це чисте озеро, такі ж блискучі… ... в них відбиваюся сьогодні я ...

Ти щокою проводиш по моїй щоці, потім вона втрачається в волоссі і губи наші зустрічаються ... ніжно, акуратно, боячись злякати бажання ... в цьому світі ми тільки одні ...

Вітер обдуває нас легко, ти крізь тонку грань бачиш як збудилися очі ... проводиш поглядом по цій тонкій грані ...

Немає нічого прекраснішого двох закоханих, які віддають всю свою ніжність один одному навіть не торкаючись руками... і їх головний супутник-захід, ... який дарує стільки немислимих відблисків нашим тілам, в наших головах ...

... сідає тихесенько сонце, відблискуючи на твоєму волоссі, ти спостерігаючи як я їм вже третій бутерброд не зводиш очей з мене і хіхікаєш в душі... напевне знову подумки проговорюєш, що я відьма, бо їм і не товстію.

Я нахиляюся до тебе, цілую тебе знову, трава лоскоче мої ступні на витягнутих ногах, а твої губи обпалюють до тремтіння ...

Ти зводиш знову і знову мене з розуму, і так зараз файно та спокійно, так хороше та безтурботно, тепло, спокійно та затишно неначе вдома, неначе у мами вдома у своїй теплій сонячній дитячій кімнаті...

Я гадаю, що іноді саме такі спокійні ігри внутрішнього світу, бувають набагато кращими ніж геймерські штучки в вигляді шаленого чи більш романтичного сексу…

І так чи інакше ти все одно бажаєш ще ... ще ... і щеееееееее.

А потім відкриваєш очі, і розумієш, як світ тебе обдаровує своїм теплом весь цей час .... відчуття зльоту є постійно... нам просто розірве легені від таких польотів, тому інколи внутрішній світ більш задоволений ось такми красотами ані ж красотами наших тіл, які чарівні ці розгони вгору і стрибки з гори ... а потім рівні і спокійні польоти ....

Так. Пора включатись. Харе медитувати.

... я відкриваю очі, ти посміхаєшся, лягаєш поруч і протягуєш ромашку. Я люблю ромашки…

-Это тебе, спасибо за день, я приятно устала, люблю тебя заюшка ....

© Юта Радуга, 2020