Книга долі — невимовний фатум дух
Юлія Гаргат
Книга долі — невимовний фатум дух. Ти скажи моє кохання: як тебе звуть? Диво дивне — життєздатна краса. Ти скажи моє натхнення: як там твоє життя? Часом війни, часом болі — не підвладний часу страх. Ти скажи мій скарбе: Як там твій прах? Жити, помирати — народжуватись знов. Ти скажи моя доле: кохання буде знов?
2022-12-03 20:53:00
2
0
Інші вірші поета
Смуток, біль та сльози Багряна королева Тригерить минуле щоночі у снах Обійми
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5183
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11010