Книга долі — невимовний фатум дух
Юлія Гаргат
Книга долі — невимовний фатум дух. Ти скажи моє кохання: як тебе звуть? Диво дивне — життєздатна краса. Ти скажи моє натхнення: як там твоє життя? Часом війни, часом болі — не підвладний часу страх. Ти скажи мій скарбе: Як там твій прах? Жити, помирати — народжуватись знов. Ти скажи моя доле: кохання буде знов?
2022-12-03 20:53:00
2
0
Інші вірші поета
22 Любов - вбиває Смуток, біль та сльози Між нами сотні кілометрів
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
J. Allman
@jj_allman
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4014
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5126