То була моя весна...
То була моя весна... Холодна і невблаганна. Безжалісна, панна моя, Весна моя! Квітнуть дерева, Та не моя душа. Співають пташки, Та не весела я. То була моя весна... Де залишався трішки морозець на щічках, Де сонце проривалося до нас, Де кохання жило вічно... То була моя весна.. Так моя і більш нікого! Такою я її вбачаю, І щодня в думках своїх блукаю. То була моя весна... То були мої надії... І почала квітнути й моя душа! І побачила я у любові ту надію...
2018-03-02 16:32:35
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
👏👏👏👏👏
Відповісти
2018-03-07 10:37:54
1
Юлія Гаргат
Відповісти
2018-03-09 21:21:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3713
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
5150