FILTRATVN
Leave me alone, I barely dodged your web, I wanted to forget you, but you just cannot get off, Why cannot you just take this fuckin' step? I watch you change your mask literally every second, DON'T MAKE ME DOUBT THAT IT WAS YOU WHO MADE THE HOLE IN MY HEART, DON'T MAKE ME GET ATTACHED TO YOU, YOU'RE ALWAYS LIKE POISON, YOU HURT, I STILL HAVEN'T FORGOTTEN THE WOUNDS YOU GAVE ME, THEY STILL HAVEN'T SCARRED, I COULDN'T SEW THE CRACK IN MY HEART THAT WAS SLOWLY BREAKIN' MY HEART IN HALF THIS IS HOW LOVE TURNS INTO FEAR AND HATE, THE PAIN YOU GET FROM A LOVED ONE AND YOU LOSE TRUST, AWFUL N' PAINFUL FEELING JUST LIKE I SAID, LUCK IS A BITCH LIKE THE FATE WITH INJUSTICE. IT'S NOT WORTH THE TIME AND NERVES, I POUR OUT THE PAIN IN VERSES, I WOULD REALLY DROWN THAT BITCH IN A FUCKIN' DITCH, BUT THIS IS REAL LIFE AND HERE I'LL BE STABBED WITH STICKS, THIS IS THE HAPPY LIFE THAT HAS BEEN TALKED ABOUT SINCE CHILDHOOD, BUT NOW, FOR SOME REASON, REALITY LOOKS MANY TIMES DIMMÉR IN HIGH SCHOOL. Looks like I've been stuffed with lies and false hopes since childhood, and it's a pity to realize it at such a late time...
2021-03-09 04:16:45
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2585
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12526