Зима
Заховай під льдяним покривалом, Ще гарячі від крові кістки. Щоб сніжинки багряними стали, Мовби макові ті пелюстки. Обірви мій ізламаний подих, Щоб віхола застигла в легенях. Дай зими той зворушливий дотик, Про який я лиш чула в легендах. І зіжми мою пальці так міцно, Щоб осипались з них крихти льоду. Я чекатиму сніга як пісні, Мовби бога взмолю я природу.
2022-11-01 13:55:20
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Veil
@Domina Mortem Точно-точно)
Відповісти
2022-11-01 20:47:56
1
Сандра Мей
Гарно. Я немов побачила ці образи. І це так прекрасно й захопливо.
Відповісти
2022-11-17 18:04:17
1
Domina Mortem
@Сандра Мей велике спасибі)))
Відповісти
2022-11-17 18:07:16
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5878
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3603