Зима
Заховай під льдяним покривалом, Ще гарячі від крові кістки. Щоб сніжинки багряними стали, Мовби макові ті пелюстки. Обірви мій ізламаний подих, Щоб віхола застигла в легенях. Дай зими той зворушливий дотик, Про який я лиш чула в легендах. І зіжми мою пальці так міцно, Щоб осипались з них крихти льоду. Я чекатиму сніга як пісні, Мовби бога взмолю я природу.
2022-11-01 13:55:20
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Veil
@Domina Mortem Точно-точно)
Відповісти
2022-11-01 20:47:56
1
Сандра Мей
Гарно. Я немов побачила ці образи. І це так прекрасно й захопливо.
Відповісти
2022-11-17 18:04:17
1
Domina Mortem
@Сандра Мей велике спасибі)))
Відповісти
2022-11-17 18:07:16
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3688
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9361