Зима
Domina Mortem
Заховай під льдяним покривалом, Ще гарячі від крові кістки. Щоб сніжинки багряними стали, Мовби макові ті пелюстки. Обірви мій ізламаний подих, Щоб віхола застигла в легенях. Дай зими той зворушливий дотик, Про який я лиш чула в легендах. І зіжми мою пальці так міцно, Щоб осипались з них крихти льоду. Я чекатиму сніга як пісні, Мовби бога взмолю я природу.
2022-11-01 13:55:20
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Veil
@Domina Mortem Точно-точно)
Відповісти
2022-11-01 20:47:56
1
Сандра Мей
Гарно. Я немов побачила ці образи. І це так прекрасно й захопливо.
Відповісти
2022-11-17 18:04:17
1
Domina Mortem
@Сандра Мей велике спасибі)))
Відповісти
2022-11-17 18:07:16
1
Інші вірші поета
Людовик ХVI Пташко, чому ти мовчиш? Пташеня Привид
Інші поети
Sofia Myers
@soffimyerrs
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2294
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16480