Зима
Заховай під льдяним покривалом, Ще гарячі від крові кістки. Щоб сніжинки багряними стали, Мовби макові ті пелюстки. Обірви мій ізламаний подих, Щоб віхола застигла в легенях. Дай зими той зворушливий дотик, Про який я лиш чула в легендах. І зіжми мою пальці так міцно, Щоб осипались з них крихти льоду. Я чекатиму сніга як пісні, Мовби бога взмолю я природу.
2022-11-01 13:55:20
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Veil
@Domina Mortem Точно-точно)
Відповісти
2022-11-01 20:47:56
1
Сандра Мей
Гарно. Я немов побачила ці образи. І це так прекрасно й захопливо.
Відповісти
2022-11-17 18:04:17
1
Domina Mortem
@Сандра Мей велике спасибі)))
Відповісти
2022-11-17 18:07:16
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2449
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985