22:30
Десять чортових годин.
Тридцять чортових хвилин.
Я вважаю, що один
Не зупиню часу плин.
Полотно в дірках від куль,
Що зробити - ідей нуль.
Тільки це не полотно,
А серцеве це рядно,
Але ти мене кохаєш.
З-поза ранку ти згадаєш,
Як цілую твої губи.
Як тягну я свої руки
До обличчя наче це
Не обличчя, не лице,
А найбільше зі скарбів.
Знаєш, серед полюсів
Є не тільки мінус-плюс.
В голові вже наче струс,
Але все ще пам'ятаю
Я люблю і я плекаю
Спогади про ті цілунки.
Про інтимніші дарунки -
Ті твої рукостискання.
Та ніжніші коливання
У мою дурну сторонку.
Я не знаю душі ковку,
Але знаю, що люблю.
І ніяк не повторю
Доторки: зірок лушпиння.
Наче свято вознесіння
Кожна зустріч і бентега.
Очі котяться до неба -
Бачать там твій тільки образ.
Присвячується рідній.
2024-04-28 20:02:30
1
2