Щось про викохане
Серед бажаних примар сіро-чорних книжок. Серед покинутих в гречці сухих тарілок. Серед безкрайніх обіймів вини та жалю Мені знову запахло щастям, що я не люблю. Запахло дощем, що холодними кулями влучив Не в лице, не в долоні, яким так цей вимір наскучив. Не в опалі вітрила згасаючих сумом вій, А в далекий душі закритий мій буревій. Долітали до носа маленькі крихітки миру, Що прийшов спозаранку, в тривожну хвилину Та збудив від нічних переломів своїм хвостом. Мій маленький тепленький розгніваний орбітрон, Що слідкує за кожною думкою невпопад. (Хоч готовий на безліч геть траєкторних атак). Хоч готовий іноді з кота різко стати пантерою: Такою ніжною, чутливою, але зовсім не чемною. В тиші нічній літають вже інші ефіри: Ті, що геть загубили будь-які орієнтири. На них повертається хтось, а хтось утікає. Або ж під'їжджає туди звідки втечі немає. Кавою терпкою мій ти смак не гартуй. Звик мій язик до цілунків із градом куль. Ноти кориці і ніжно-білого крему - Це вже щось ближче, геть близьке Едему. А на поличках лежать холодні листи. Може комусь вже без пульсу створили мости. Мертве мистецтво під барвами гніву та болю Іноді навіть з окроплені присохлою кров'ю. Щастя воно таке - іноді зовсім гірке. Очі повернеш від нього - і швидко мине. Тільки не вибирай близьку до щастя людину - Занадто болюче втрачати в потрібну днину. P.s В вірші заховалось 5 краплинок щастя: дощ, кішка, нічні поїздки на тролейбусі, сінабони та книги. (P.s 2 на фотці моя кішка)
2023-07-24 19:33:25
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Я вгадав 3 з 5 без ремарки, япіі. Давно віршів не читав, ото й вправляюся у читанні образів) Але холодні листи — Це прям розйоб як круто.
Відповісти
2024-01-03 21:32:30
1
Серафім
@R E Ура, я радий, що так влучно описав, що ти вгадав🥰
Відповісти
2024-01-04 07:31:13
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1422
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2278