Три зозулі з поклоном
А ти часто думаєш про мене Заглядаючи у шир старих небес? Я на попелищі ставлю хрест. Я ще досі з нього не воскрес. Ніби-то колись я жив для себе. А ти часто думаєш про нас? Про всі наші спогади і крики, Що тарілки досі не побиті. Про всі наші образи і лики. Про не загустілий декаданс? А ти часто думаєш в цілому? Про невинність стиглої душі. Про колючки, квіти, спориші. Про любов забуту у дощі. З сліз блискучих. Шиємо окову. Шиємо, складаємо - створили Ми той вічний спокій, вічний дим. Але, знаєш, в принципі - чорт з ним. Й дізнаЄшся, в принципі, чорт з тим, З ким любов ніяк не поділили. Страшно вічно бути десь позаду І шукати в кожному ту тінь. В вічності смугастих мерехтінь, В вічності нахабних поколінь. Тінь, що зможе пояснити задум. Задум жити в світі без любові. Без кохання, без його палких страждань. Без кохання, серця коливань. Без кохання - пристрасних бажань. На безкров'ї буде мало крові. Ось тому пишу тобі листи. Ось тому я їх не відправляю. Ось тому я денно-нощно дбаю Про всі спогади. Надії не плекаю - Не даю бур'я́ну прорости.
2024-01-30 11:44:26
3
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3278
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2259