...
Повільно в'яне моя ніжність, За нею гасне доброта... Сльози линули у вічність, Де жило багато зла... На світі - лише моя сіра тінь, І про це не знає ніхто... Мій голос довго палав і тлів Та завмер, наче кіно... Я давно загубилася на Землі, Де в юрбі ти - самотній! Мій розум не зміг без душі, Один серед мільйонів!
2023-03-24 22:09:44
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Самотність у натовпі... Це найгірше, як на мене...
Відповісти
2023-03-24 22:31:15
2
просто веселка
@Микола Мотрюк або самотність серед рідних
Відповісти
2023-03-25 08:14:26
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Бо ти приходиш до рідних за підтримкою й розумінням... а їх немає... Тобто, дім зовсім не є домом...
Відповісти
2023-03-25 08:33:40
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13383
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4009