Гроза
Прибій пестить скелі, штормить, Блискавка небо розколе... Що в нас було? Тільки мить, Яка не поверне ніколи! Завмерши між речень, зупиниш свій біг І раптом себе ти впізнаєш: "Зоряне сяйво", дорога і сніг... Комету нарешті за хвіст ти впіймаєш. Згадаєш розмови і каву, і дим, Гучну тишину на балконі. Ти вже ніколи не станеш чужим. Сто вічностей січня й тишина телефону.
2019-04-01 20:23:26
3
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15377
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
71
0
2720