Прощальне
У мене з тобою було трохи менше "нічого" і трохи більше світу в кирпатих чашках. І кожного разу бачу долю у бездонних твоїх очах. У мене з тобою були тільки дні, а скільки життя влилося в хвилини! Ці миті сміху і тишини, у вірші вплелися дивним мотивом. У мене з тобою не було "нас", ніколи нічого бути й не мало. Загублена правда між жартів і фраз, мене, здається, вже також не стало. Не бути такою, як була тоді, по-іншому думати, дихати й знати, що крізь кілометри і десь в глибині, я буду завжди на тебе чекати!
2021-10-28 15:01:04
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13251
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2360