Прощальне
У мене з тобою було трохи менше "нічого" і трохи більше світу в кирпатих чашках. І кожного разу бачу долю у бездонних твоїх очах. У мене з тобою були тільки дні, а скільки життя влилося в хвилини! Ці миті сміху і тишини, у вірші вплелися дивним мотивом. У мене з тобою не було "нас", ніколи нічого бути й не мало. Загублена правда між жартів і фраз, мене, здається, вже також не стало. Не бути такою, як була тоді, по-іншому думати, дихати й знати, що крізь кілометри і десь в глибині, я буду завжди на тебе чекати!
2021-10-28 15:01:04
4
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8310
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283