Вголос собі

Ріна

Металічним стержнем в тілі гордість. Всі удари життя наче щит прикриє усмішка й впертість. Совість змовчить! Головне усміхатись, навіть коли у серці дощить! Особливо коли дощить! Натовп буде ганити, лаяти, боляче бити... Ти - караван. В рукаві свого життя туз приховай аби потім кепкувато побити. В кінці сцени всіх завернуть в саван. Вічно нікому не жити, навіть пам'яті і словам. Закрий серце - це не бордель, гроші ніхто все одно не залише. Твоя біда - тільки твоє лихо і твій тягар. У душі кладовище і блискавка креше А проте, поруч кілька людей, з якими серце досі дише. Бережи їх, вони - найбагатший у світі дар.

2019-11-25 22:58:33

3

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

4363

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2416