Зміна
Вона не знала напівтонів і рубала завжди з плеча. Він просто любив її з усіма мінусами. І поки інші казали, яка вона запальна, Вони сходились характерами, планетами та вустами. Вона вчилась із ним розважливості і спокою, Він приборкував своїх демонів і спокуси. Вона інколи грала в ігри і була трішки жорстокою Він шукав у натовпі її звички і риси. Вони пазлами сходились у тріщинах і надломах, Вивчали любов, як щось невідоме... Дві комети, що згоряють і все перетворюють в порох. Куди б не розходились їхні шляхи, їх серця завжди рвуться додому!
2019-06-26 17:49:53
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1821
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9745