Зміна
Ріна
Вона не знала напівтонів і рубала завжди з плеча. Він просто любив її з усіма мінусами. І поки інші казали, яка вона запальна, Вони сходились характерами, планетами та вустами. Вона вчилась із ним розважливості і спокою, Він приборкував своїх демонів і спокуси. Вона інколи грала в ігри і була трішки жорстокою Він шукав у натовпі її звички і риси. Вони пазлами сходились у тріщинах і надломах, Вивчали любов, як щось невідоме... Дві комети, що згоряють і все перетворюють в порох. Куди б не розходились їхні шляхи, їх серця завжди рвуться додому!
2019-06-26 17:49:53
3
0
Інші вірші поета
Прощальне Наше Надія Боягузка
Інші поети
Jennifer
@Amber_lilly
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8377
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7505