Характер, зовнішність, манери
Вікторія Тодавчич
Хоч твій характер, зовнішність, манери До ідеалу зовсім не близькі, Та ти неначе принц, що із поеми Та ти рідніше всіх, повір, мені. Лише твій погляд вміє зігрівати, І тільки ти науку знаєш ту, Як в себе серце швидко закохати. І я здалась тобі, бо я люблю... Навіщо ці "жадані" ідеали, Коли є в світі ти, прекрасний ти. Твої манери, зовнішність, характер – Ось це для мене апогей краси.
2022-11-14 09:58:57
13
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Airad
@Вікторія Тодавчич 💓💓💓
Відповісти
2022-11-14 12:42:28
Подобається
Лео Лея
Добре, якщо зовнішність і внутрішні риси людини співпадають🙂
Відповісти
2022-11-21 08:53:23
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея було б дійсно добре. Дякую за підтримку ❤
Відповісти
2022-11-21 09:02:00
1
Інші вірші поета
Сотні тисяч слів .... Покарання Я все знаю
Інші поети
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Safie_
@Safie_
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1284
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1548