Мій Притулок
Ти завжди був моїм притулком, І навіть в темряві страшній, Ти поруч був. Тримав за руку, І спокій дарував душі. Коли здавалося – все марно, Молитви всі й слова пусті – Тоді ти надавав наснаги, І сил боротися мені. Коли я думала – ніколи, Вже не простить мене Отець, Для тебе я й в падінні – доня, Бо ти мій Тато, мій Творець. Чекав мене у покаянні, Й приймав мене Ти знов і знов. Ісус, ти серце зігріваєш, Звичайно! Бог ж і є любов!
2025-03-18 10:06:34
6
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1678
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2654