До Свята Благовіщення Пресвятої Богородиці
До юної Діви прийшов раптом Янгол Це було дві тисячі років тому. Подія для нас ця не просто є Святом, Господня й людська – дві природи в одну. Заручена була за Йосифа Діва, Щоб старець її чистоту зберігав. " Ти є Благодатна! І радуйся! Вічно З тобою Господь! Що тебе і обрав". Марія в цю мить про це думати стала, Що це привітання для неї несе. "Не бійся Маріє! Це все означає, Що ласку від Бога ти маєш, й тепер Зачнеш в лоні Сина, й назвеш Іісусом ", Розказував Янгол тій Діві тоді. "Він Сином Всевишнього Господа буде, Й престол від Давида отримає Він". "Над Якова домом Царем він навіки, І царству його ж бо не буде кінця". Прослухавши все запитала Марія: " Як буде все це, бо без мужа є я". І Янгол Славетний тоді відповів їй, Що Дух, що від Бога її осінить. Смиренно погодилась юна та Діва, І цим врятувала весь світ у цю мить. Цей день ми радіймо! Прийшло бо Спасіння, І збувся закладений Богом Завіт – Від Діви, невинної, лона насіння – Родився Ісус, що все зло переміг.
2024-04-06 17:00:07
8
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4888
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2871