Каяття
Вікторія Тодавчич
Ти знов мов тiнь, що слiдує за мною Ти той блаженний подих каяття. Моє життя не назовеш журбою А вiчний стимул забути все буття. Ти мов химера, що тихенько плаче Ти мов засмучене мале дитя. Але ти розумiєш, що тим паче Тобi вже не здобути каяття. Ти знов блукаєш в пошуках надiï Що саме проживає там любов . Але це все лише дитячi мрiï Якi, напевно, розiб'ються знов.
2019-11-03 16:14:03
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
так, але це правда життя😌♥
Відповісти
2019-11-04 12:37:25
Подобається
Вікторія Тодавчич
Дякую вам що тратите свiй дрогоцiнний час на моï вiршi 😄😁
Відповісти
2019-11-05 08:36:46
Подобається
Інші вірші поета
Інколи хочеться Щастя Квіти Світ
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Mila Kaminska
@kammille
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4004
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3219