Покарання

Вікторія Тодавчич

За що мені це покарання, Яке на смак немов нектар... Ось це оспіване кохання, Мені лишило сотні ран. Якби втекти могла з полону, І заспокоїлась душа, Та знов в думках твої долоні І спалах дивного тепла...

2024-01-21 17:07:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія Тодавчич

@Оксана Тухай щиро дякую 💖

Відповісти

2024-01-21 17:09:53

Подобається

Лео Лея

Отак завжди... Чудовий вірш💖

Відповісти

2024-01-22 13:45:54

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Лео Лея дяяякую💖

Відповісти

2024-01-22 14:46:22

Інші вірші поета

Одна мить Слова Очі Засинай...

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Akah Moth

@AkahMothPurpleCarbone14

Мариам Алекс

@MariamAleks

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2682

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5632