Покарання
Вікторія Тодавчич
За що мені це покарання, Яке на смак немов нектар... Ось це оспіване кохання, Мені лишило сотні ран. Якби втекти могла з полону, І заспокоїлась душа, Та знов в думках твої долоні І спалах дивного тепла...
2024-01-21 17:07:57
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Оксана Тухай щиро дякую 💖
Відповісти
2024-01-21 17:09:53
Подобається
Лео Лея
Отак завжди... Чудовий вірш💖
Відповісти
2024-01-22 13:45:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дяяякую💖
Відповісти
2024-01-22 14:46:22
1
Інші вірші поета
Я б так хотів... Розум і серце Бумеранг Подяка
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
moon
@martina_calihua99
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5099
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16963