Покарання

Вікторія Тодавчич

За що мені це покарання, Яке на смак немов нектар... Ось це оспіване кохання, Мені лишило сотні ран. Якби втекти могла з полону, І заспокоїлась душа, Та знов в думках твої долоні І спалах дивного тепла...

2024-01-21 17:07:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія Тодавчич

@Оксана Тухай щиро дякую 💖

Відповісти

2024-01-21 17:09:53

Подобається

Лео Лея

Отак завжди... Чудовий вірш💖

Відповісти

2024-01-22 13:45:54

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Лео Лея дяяякую💖

Відповісти

2024-01-22 14:46:22

Інші вірші поета

Я говорю... Ти чуєш мене? Я думав – люблю Прошу тебе

Інші поети

TEJA

@TEJA

Maggy W.

@maggy

Olena Кim

@lenhcikm

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2673

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1993