Злодій
Я цілий світ готова обійти, Всю сушу, всі моря і океани. Бо хочу серце я своє знайти, Його, я зізнаюсь, давно шукаю. Бо хтось в один прекрасний літній день, Прийшов, неначе злодій, в дім сердечний. І вкрав від мене вмить ось ту усе: Мої думки, і сни, і незалежність. І так блукаю я вже з того дня, Шукаю всюди спокій мій душевний. Моя любов, що в серці ожила, Її шукаю в світі цім шаленім.
2023-01-31 09:04:40
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
щиро дякую)
Відповісти
2023-01-31 09:24:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2664
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4734