Нічим не гірше
Вікторія Тодавчич
Ти не писав до мене сотні віршів, (Бо це до тебе вже зробила я). Та зізнавався ти нічим не гірше, Пісень всіх краще – ті прості слова. Ти говорив про те, як сильно любиш Від чого знову тепло на душі. Про те, як не кохали зовсім люди, І тільки ти так полюбити зміг. Про те, як сильно зустрічі чекавши Хвилини рахував, не довгі дні. І тільки мене сильно обійнявши, Відчув ти щастя, спокій на душі. Ти не писав до мене сотні віршів, Та в цьому сенсу і не бачу я. Ти зізнався в почуттях не гірше, У погляді читаю знов :" Моя".
2022-11-20 15:53:15
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Тодавчич
@Игорь Гуцул я рада, що вам сподобалось. Дякую 😊❤
Відповісти
2022-11-20 16:04:06
Подобається
Лео Лея
Ваші вірші українською просто чудові💖
Відповісти
2022-11-21 08:07:01
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дуже дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2022-11-21 08:42:05
1
Інші вірші поета
Квіти Я тебе по-справжньому кохала... Намалюю Кохання
Інші поети
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
CVLD BLVVDED
@CVLD_BLVVDED
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2523
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1686