Нічим не гірше
Ти не писав до мене сотні віршів, (Бо це до тебе вже зробила я). Та зізнавався ти нічим не гірше, Пісень всіх краще – ті прості слова. Ти говорив про те, як сильно любиш Від чого знову тепло на душі. Про те, як не кохали зовсім люди, І тільки ти так полюбити зміг. Про те, як сильно зустрічі чекавши Хвилини рахував, не довгі дні. І тільки мене сильно обійнявши, Відчув ти щастя, спокій на душі. Ти не писав до мене сотні віршів, Та в цьому сенсу і не бачу я. Ти зізнався в почуттях не гірше, У погляді читаю знов :" Моя".
2022-11-20 15:53:15
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Тодавчич
@Игорь Гуцул я рада, що вам сподобалось. Дякую 😊❤
Відповісти
2022-11-20 16:04:06
Подобається
Лео Лея
Ваші вірші українською просто чудові💖
Відповісти
2022-11-21 08:07:01
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дуже дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2022-11-21 08:42:05
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2218
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2927