Прокинься, душе моя...
Вікторія Тодавчич
Душе моя, чому ти знову спиш, Коли твій брат любові потребує? Та зрозумій – життя це тільки мить, А після – що? Ти згодна на тортури? Прокинься вже! Достатньо було сну, Іди покайся, розкажи, що маєш. Про гнів та заздрість, ненависть свою Все розкажи, й про те, як ти страждаєш. Кінець вже близько, вибір тут стоїть Що обереш, душе моя, сьогодні? Життя, що пролетить неначе мить, Чи Боже милосердя й вічну волю?
2023-03-02 16:32:25
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей дуже дякую ❤
Відповісти
2023-03-02 16:35:30
1
Микола Мотрюк
Вірш промовляє до кожного з нас. Актуально, нажаль...
Відповісти
2023-03-02 18:05:44
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Микола Мотрюк так, дякую за коментар 🕊
Відповісти
2023-03-02 19:03:08
1
Інші вірші поета
В країну далеку... Золоті нитки Радійте, люди! Всього одна мить...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2510
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5525