Прокинься, душе моя...
Душе моя, чому ти знову спиш, Коли твій брат любові потребує? Та зрозумій – життя це тільки мить, А після – що? Ти згодна на тортури? Прокинься вже! Достатньо було сну, Іди покайся, розкажи, що маєш. Про гнів та заздрість, ненависть свою Все розкажи, й про те, як ти страждаєш. Кінець вже близько, вибір тут стоїть Що обереш, душе моя, сьогодні? Життя, що пролетить неначе мить, Чи Боже милосердя й вічну волю?
2023-03-02 16:32:25
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей дуже дякую ❤
Відповісти
2023-03-02 16:35:30
1
Микола Мотрюк
Вірш промовляє до кожного з нас. Актуально, нажаль...
Відповісти
2023-03-02 18:05:44
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Микола Мотрюк так, дякую за коментар 🕊
Відповісти
2023-03-02 19:03:08
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4492
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8889