Моє життя
Моє життя – ніщо, повір, без тебе Я наче раб одвічний самоти. Ти дієш наче той ефект Плацебо, Я знову вірю, що найкращий ти. Коли тебе нема – не світить сонце, І птахи не співають у гаю. Вдивляюсь кожен вечір у віконце, Побачити тебе хоч мить одну. Усе пусте, і мною все забуте Неначе я раніше не жила. Я чула вже про те, що люди люблять, Та про прощання мало говорять. І навіть вірші всі мої – непотріб Немає в них ні сенсу, ні душі. Моє життя без тебе знов проходить, Наскільки довгі ці розлуки дні...
2022-11-23 18:34:06
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
ой, приємно це чути. Дякую ❤
Відповісти
2022-11-23 20:10:32
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Микола Мотрюк так, дійсно, ви праві. Дякую ❤
Відповісти
2022-11-23 20:10:46
1
Честер Фінч
можна)
Відповісти
2022-11-23 21:19:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5504
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2034