Фільми
Вікторія Тодавчич
Я завжди хотіла кохання, як в фільмах Де в кожному русі акторів свій знак. Ну що ж, зізнаюсь, що одна з божевільних Бо мрію подібне відчути і я. Тепер я романтику бачу у всьому, В дрібницях, в яких зовсім сенсу нема. Себе уявляю "життєвим актором", Де в мене звичайно є роль головна.
2022-11-18 08:28:40
10
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Н Ф
@Вікторія Тодавчич І Вам дякую🙃
Відповісти
2022-11-18 16:41:22
Подобається
Вікторія
Цей вірш дійсно прекрасний, як і почуття які ви в ньому передали😍💞
Відповісти
2022-11-18 17:22:12
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Вікторія мені дуже приємно чути це, дякую ❤
Відповісти
2022-11-18 17:23:43
1
Інші вірші поета
Я повернусь... Згинь. Злодій Ти в серці...
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
Margarita20
@Margarita20
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2196
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2288