Фільми

Вікторія Тодавчич

Я завжди хотіла кохання, як в фільмах Де в кожному русі акторів свій знак. Ну що ж, зізнаюсь, що одна з божевільних Бо мрію подібне відчути і я. Тепер я романтику бачу у всьому, В дрібницях, в яких зовсім сенсу нема. Себе уявляю "життєвим актором", Де в мене звичайно є роль головна.

2022-11-18 08:28:40

10

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Н Ф

@Вікторія Тодавчич І Вам дякую🙃

Відповісти

2022-11-18 16:41:22

Подобається

Вікторія

Цей вірш дійсно прекрасний, як і почуття які ви в ньому передали😍💞

Відповісти

2022-11-18 17:22:12

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Вікторія мені дуже приємно чути це, дякую ❤

Відповісти

2022-11-18 17:23:43

1

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2606

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1251