Руїни
Одна тільки думка мене зігріває, Одна тільки щастя дарує мені. Кохання – це те що повік не вмирає, І знов розквітає на місці руїн. Одну тільки радість в душі бережу я, Одну я кричу, коли інші мовчать. Кохання свій рай на землі відбудує, Хай ранить його знов ворожий кинджал. Цю істину наче молитву тримаю, І згадую знов, коли сум на душі. Кохання – це те, що людей всіх єднає, І знов розквітає на місці руїн...
2022-11-21 15:44:35
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Airad
@Вікторія Тодавчич Оу, мені дуже приємно це чути, тобі дякую за твої чудові вірші 🥺
Відповісти
2022-11-21 17:35:50
1
Вікторія Тодавчич
@Airad ще раз дякую за підтримку 🌻❤
Відповісти
2022-11-21 17:36:13
1
Airad
Відповісти
2022-11-21 17:37:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
3313
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2605