Руїни
Вікторія Тодавчич
Одна тільки думка мене зігріває, Одна тільки щастя дарує мені. Кохання – це те що повік не вмирає, І знов розквітає на місці руїн. Одну тільки радість в душі бережу я, Одну я кричу, коли інші мовчать. Кохання свій рай на землі відбудує, Хай ранить його знов ворожий кинджал. Цю істину наче молитву тримаю, І згадую знов, коли сум на душі. Кохання – це те, що людей всіх єднає, І знов розквітає на місці руїн...
2022-11-21 15:44:35
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Airad
@Вікторія Тодавчич Оу, мені дуже приємно це чути, тобі дякую за твої чудові вірші 🥺
Відповісти
2022-11-21 17:35:50
1
Вікторія Тодавчич
@Airad ще раз дякую за підтримку 🌻❤
Відповісти
2022-11-21 17:36:13
1
Airad
@Вікторія Тодавчич 💓💓💓
Відповісти
2022-11-21 17:37:09
Подобається
Інші вірші поета
Свята? Зустріч в іншому столітті Твоï очi Сотні тисяч слів
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Керол
@Carol_Lane
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1706