Прошу тебе
Вікторія Тодавчич
Ти усмішкою зігріваєш світ, Прошу тебе, ти тільки не зламайся. Багато щастя буде, лиш повір, А всім проблемам знову посміхайся. Прошу тебе, не плач і не журись Пройде війна, і знову зійде сонце. А ти наперекір всім їм – живи, На повну, так як тільки ти і хочеш. І кожен день закохуйся в життя, Воно одне – і більше вже не буде. Цінуй себе, люби себе, і знай, Що все пройде, а інше – відбудуєм.
2022-11-12 17:54:33
9
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Вікторія Тодавчич
@Н Ф це дійсно так. Дякую ❤
Відповісти
2022-11-13 06:11:10
1
Лео Лея
Це точно. Все інше - відбудуємо і відновимо👍
Відповісти
2022-11-13 12:22:06
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея так, все краще попереду! 🌻 Дякую)
Відповісти
2022-11-13 12:22:26
1
Інші вірші поета
Моя надія .... Всього одна мить... Витвір
Інші поети
hawaii_palmafa
@hawaii_palmafa
Natalochka
@Nata_Natochka
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2971
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2289