Прошу тебе
Вікторія Тодавчич
Ти усмішкою зігріваєш світ, Прошу тебе, ти тільки не зламайся. Багато щастя буде, лиш повір, А всім проблемам знову посміхайся. Прошу тебе, не плач і не журись Пройде війна, і знову зійде сонце. А ти наперекір всім їм – живи, На повну, так як тільки ти і хочеш. І кожен день закохуйся в життя, Воно одне – і більше вже не буде. Цінуй себе, люби себе, і знай, Що все пройде, а інше – відбудуєм.
2022-11-12 17:54:33
9
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Вікторія Тодавчич
@Н Ф це дійсно так. Дякую ❤
Відповісти
2022-11-13 06:11:10
1
Лео Лея
Це точно. Все інше - відбудуємо і відновимо👍
Відповісти
2022-11-13 12:22:06
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея так, все краще попереду! 🌻 Дякую)
Відповісти
2022-11-13 12:22:26
1
Інші вірші поета
Витвір Каяття Не вимовлю нi слова... Моя правда
Інші поети
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2573
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1678