Прошу тебе
Вікторія Тодавчич
Ти усмішкою зігріваєш світ, Прошу тебе, ти тільки не зламайся. Багато щастя буде, лиш повір, А всім проблемам знову посміхайся. Прошу тебе, не плач і не журись Пройде війна, і знову зійде сонце. А ти наперекір всім їм – живи, На повну, так як тільки ти і хочеш. І кожен день закохуйся в життя, Воно одне – і більше вже не буде. Цінуй себе, люби себе, і знай, Що все пройде, а інше – відбудуєм.
2022-11-12 17:54:33
9
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Вікторія Тодавчич
@Н Ф це дійсно так. Дякую ❤
Відповісти
2022-11-13 06:11:10
1
Лео Лея
Це точно. Все інше - відбудуємо і відновимо👍
Відповісти
2022-11-13 12:22:06
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея так, все краще попереду! 🌻 Дякую)
Відповісти
2022-11-13 12:22:26
1
Інші вірші поета
Не вимовлю нi слова... Злодій Кайдани Твоï очi
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Наталія
@di_di_badabum
SH
@shyrasaur
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2168
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5902