Справжня радість
Я бачу в цьому світі сотні радостей, Сім'ю, любов, навчання та красу. Та все ж таки, від серця я зізнаюся, Одна лише є радість, то – Ісус. Хоч кожен день свої несе приємності, Ніщо не в змозі замінити те, Що відчуваю від хвали сердечної, Коли до Бога знов душа іде. Коли молитва з вірою, як пташечка Злітає в небо, маючи мету – Сказати Богу щире, чисте – дякую За все що маю, і за що люблю. Хай сотні тисяч радостей зустрінуться, Та тільки є одна така, жива – Коли Господь з тобою. Ось, що істинно Для серця краще ніж усі дива.
2022-11-24 08:24:48
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Airad
Дуже гарно 😊
Відповісти
2022-11-25 06:26:18
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Airad дякую ❤
Відповісти
2022-11-25 22:11:35
1
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2022-11-25 22:11:41
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8382
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1973