Справжня радість
Я бачу в цьому світі сотні радостей, Сім'ю, любов, навчання та красу. Та все ж таки, від серця я зізнаюся, Одна лише є радість, то – Ісус. Хоч кожен день свої несе приємності, Ніщо не в змозі замінити те, Що відчуваю від хвали сердечної, Коли до Бога знов душа іде. Коли молитва з вірою, як пташечка Злітає в небо, маючи мету – Сказати Богу щире, чисте – дякую За все що маю, і за що люблю. Хай сотні тисяч радостей зустрінуться, Та тільки є одна така, жива – Коли Господь з тобою. Ось, що істинно Для серця краще ніж усі дива.
2022-11-24 08:24:48
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Airad
Дуже гарно 😊
Відповісти
2022-11-25 06:26:18
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Airad дякую ❤
Відповісти
2022-11-25 22:11:35
1
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2022-11-25 22:11:41
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2564
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5945