Дуель
Я тобі призначаю дуель, І в цій грі лиш один переможець. Бо ти винний, що я цілий день Лиш про тебе і думати можу. Тільки ти знов в думках, уві сні Наче інших я зовсім не знаю. Теплі руки тремтячі твої, Посміхаючись, знову згадаю. Ти програєш, бо ти вже програв Саме в день, коли ти закохався. Переможцем не стану і я, Бо я теж цю любов відчуваю.
2022-11-10 09:53:37
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Тодавчич
Дякую 🌹
Відповісти
2022-11-10 10:29:47
Подобається
Н Ф
Я б сказала,мудрий вірш.Бо дійсно,коли двоє людей знаходять в любові один одного,то вже обоє по вуха у цьому "болоті")
Відповісти
2022-11-10 14:34:39
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф думаю ви праві. Дякую 🌹❤
Відповісти
2022-11-10 14:35:32
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2378
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1540