Дуель
Вікторія Тодавчич
Я тобі призначаю дуель, І в цій грі лиш один переможець. Бо ти винний, що я цілий день Лиш про тебе і думати можу. Тільки ти знов в думках, уві сні Наче інших я зовсім не знаю. Теплі руки тремтячі твої, Посміхаючись, знову згадаю. Ти програєш, бо ти вже програв Саме в день, коли ти закохався. Переможцем не стану і я, Бо я теж цю любов відчуваю.
2022-11-10 09:53:37
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Тодавчич
Дякую 🌹
Відповісти
2022-11-10 10:29:47
Подобається
Н Ф
Я б сказала,мудрий вірш.Бо дійсно,коли двоє людей знаходять в любові один одного,то вже обоє по вуха у цьому "болоті")
Відповісти
2022-11-10 14:34:39
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф думаю ви праві. Дякую 🌹❤
Відповісти
2022-11-10 14:35:32
1
Інші вірші поета
Твоï очi Квіти Моя правда Я кохаю, поки...
Інші поети
Lovely Heart
@LovelyHeartForever21
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1798
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1118