Дуель
Вікторія Тодавчич
Я тобі призначаю дуель, І в цій грі лиш один переможець. Бо ти винний, що я цілий день Лиш про тебе і думати можу. Тільки ти знов в думках, уві сні Наче інших я зовсім не знаю. Теплі руки тремтячі твої, Посміхаючись, знову згадаю. Ти програєш, бо ти вже програв Саме в день, коли ти закохався. Переможцем не стану і я, Бо я теж цю любов відчуваю.
2022-11-10 09:53:37
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Тодавчич
Дякую 🌹
Відповісти
2022-11-10 10:29:47
Подобається
Н Ф
Я б сказала,мудрий вірш.Бо дійсно,коли двоє людей знаходять в любові один одного,то вже обоє по вуха у цьому "болоті")
Відповісти
2022-11-10 14:34:39
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф думаю ви праві. Дякую 🌹❤
Відповісти
2022-11-10 14:35:32
1
Інші вірші поета
Я повернусь... Кайдани Зі мною ти Цей світ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3104
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3120