Подяка
Що може бути гірше за подяку, Подяку Богу за усе добро, Коли на серці біль, бо відчуваєш, Що ти не гідна милості Його ? Пекельний біль, що мучить мою душу За що мені велична ця любов? Творець мені приносить знов дарунок, А я як Юда зраджую його. І кожен гріх як камінь знов на плечі, Ця важкість віддаляє від Творця. Та повертаюсь – відчуваю легкість, Найкраще в світі – в домі у Отця . Моя подяка хай лунає гімном, Мої слов нехай почує Бог. Отець Небесний, ми всі просто діти, Яких Твоя виховує любов.
2024-03-02 07:59:23
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дуже дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2024-03-02 08:25:00
1
Sahlo Folina
🥺❤️
Відповісти
2024-03-02 18:17:21
Подобається
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2024-03-03 19:00:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4388
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2490