Подяка
Що може бути гірше за подяку, Подяку Богу за усе добро, Коли на серці біль, бо відчуваєш, Що ти не гідна милості Його ? Пекельний біль, що мучить мою душу За що мені велична ця любов? Творець мені приносить знов дарунок, А я як Юда зраджую його. І кожен гріх як камінь знов на плечі, Ця важкість віддаляє від Творця. Та повертаюсь – відчуваю легкість, Найкраще в світі – в домі у Отця . Моя подяка хай лунає гімном, Мої слов нехай почує Бог. Отець Небесний, ми всі просто діти, Яких Твоя виховує любов.
2024-03-02 07:59:23
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дуже дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2024-03-02 08:25:00
1
Sahlo Folina
🥺❤️
Відповісти
2024-03-02 18:17:21
Подобається
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2024-03-03 19:00:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2246
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2413