Цей світ
Цей світ на себе вже не схожий Кудись відтінки зникли всі. Палітри мають один колір, Буденність навіть уві сні. Мої фантазії та вірші Тримались темних кольорів. А потім сталося ще гірше: Не стало зовсім і віршів. Життя грайливе та яскраве Де знов лунав дитячий сміх, Де знала я, що хтось чекає Моє суцвіття слів та мрій, Це зникло враз й не повернулось, Хоч намагалась я знайти. Цей світ від мене відвернувся, Бо в ньому Не пануєш ти...
2024-06-28 12:48:00
13
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
vasilisa petriv
круто
Відповісти
2024-06-28 18:31:53
Подобається
Вікторія Тодавчич
@vasilisa petriv дякую❤❤❤
Відповісти
2024-06-28 18:32:12
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея так, думаю для всіх митців це так би мовити база))) Дякую за коментар ❤
Відповісти
2024-06-28 18:32:41
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4641
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5633